ЗМІСТ
Беньямін Циман. “Лінгвістичний поворот” у культурно-історичному дослідженні. Роздуми на прикладі опису історії сучасного антисемітизму……………………………………………………….7
Лідія Стародубцева. Іронія білінгвізму, або Життя на кордоні мов……………………………..30
Іван Мітін. Міфогеографія: теоретична рамка дослідження множинних контекстів місця й інструмент презентації міст-на-кордоні……………………………………..40
Тетяна Сабурова. Кордон між минулим і сьогоденням у темпоральних уявленнях російського освіченого суспільства кінця XVIII – початку XIX століття…………………………………….58
Дмитро Чорний. “Анклави цивілізації” чи “контактні зони”: велике місто українсько-російського Порубіжжя…………………………………………………….69
Олександр Лисенко. Українці та поляки у місцях спільного проживання у часи Другої світової війни: проблеми співіснування………………………………………82
Катерина Мельникова. Переселенське прикордоння: стратегії “подання себе” совєтських мігрантів на території колишньої Фінської Карелії …………………….94
Іоанна Гетка. Декілька зауважень про мову, самоідентичність і національну приналежність жителів білорусько-російського прикордоння……………………………………………….115
Ольга Коновалова. Білорусько-російське прикордоння. До питання про мовну самосвідомість……124
Марія Луцевич. Соціолінгвістична ситуація на білорусько-польському прикордонні – приклад села Сонічі на Гродненщині……………………………………………….135
Ірина Олюніна. Досвід вивчення Білоруського Полісся в польській історіографії……………..145
Валерія Колосова. Межа між своїм і чужим: етнос і час……………………………………….153
Гелінада Грінченко, Володимир Кравченко, Олексій Мусієздов, Олена Титар. Національно-культурна ідентичність жителя “контактної зони” (за матеріалами анкетування студентів-першокурсників м. Харкова)……………………………..161
Тетяна Журженко. Нове пострадянське прикордоння: ностальгія, опір змінам, адаптація (на прикладі трьох сіл Харківської області)………………………………………………………….185
Ніколай Вахтін, Оксана Жиронкіна, Катерина Романова. Калампоцання над долею української мови…………………………………………………………….200
Галина Карнаушенко. Стан і перспективи дослідження російських говірок Слобожанщини як частини українсько-російського мовного порубіжжя………………………………………………209
Recensio
Оксана Жиронкіна. [“Перекрестки”: журнал исследований восточноевропейского пограничья. 2004. № 1-2 (Европейский гуманитарный университет; Центр перспективных научных исследований и образования в области социальных и гуманитарных наук; Центр европейских и трансатлантических исследований. Минск, 2004. 264 с.)]………………………………………………………………….221
Жанна Корміна. [“Граница и люди. Воспоминания советских переселенцев Северного Приладожья и Карельского перешейка” СПб.: Изд-во Европ. ун-та в С.-Петербурге. (Studia Ethnologica. Вып. 2). 2005]……………………………………………………………225
Гелінада Грінченко. [Эпоха. Культуры. Люди (история повседневности и культурная история Германии и Советского Союза. 1920 – 1950-е годы) // Материалы международной научной конференции (Харьков, сентябрь 2003 г.): Сб. докладов. – Х.: Восточно-региональный центр гуманитарно-образовательных инициатив, 2004. – 364 с.] ……………………….228
Володимир Петровський, Валерій Семененко. Ще раз щодо Холокосту [Wendy Lower. Nazi Empire-Building and the Holocaust in Ukraine. – Chapel Hill: The University of North Carolina Press, 2005. – XV + 307 pp.]…………………………………..232
Михайло Чугуєнко. “Тріумф волі та катастрофа розуму”: десять зауважень до писань пана Є.Зарудного………………………………………………………240
Informationes
Андрій Домановський, Олексій Чекаль. Влада віри Візантії у Нью-Йорку………………………………….248
Відомості про авторів…………………………………………..269
Відомості про авторів
Ніколай Вахтін – доктор філологічних наук, професор, ректор Європейського університету в Санкт-Петербурзі.
Іоанна Гетка – докторантка кафедри міжцивілізаційних досліджень Середньо-Східної Європи Варшавського університету.
Гелінада Грінченко – кандидат історичних наук, докторант кафедри українознавства Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна.
Андрій Домановський – доцент кафедри українознавства Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна.
Оксана Жиронкіна – керівник Інформаційно-аналітичної групи Європейського університету в Санкт-Петербурзі.
Тетяна Журженко – кандидат філософських наук, доцент кафедри теоретичної та практичної філософії Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна.
Галина Карнаушенко – кандидат філологічних наук, доцент кафедри російської мови Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна.
Валерія Колосова – кандидат філологічних наук, відповідальний секретар журналу “Антропологический форум” (Санкт-Петербург).
Ольга Коновалова – слухач факультету етнології Європейського гуманітарного університету в Санкт-Петербурзі.
Жанна Корміна – кандидат культурології, завідувач кафедри гуманітарних наук Санкт-Петербурзького філіалу Державного університету – Вища школа економіки.
Володимир Кравченко – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри українознавства Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна.
Олександр Лисенко – доктор історичних наук, завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії НАН України.
Марія Луцевич – магістрантка кафедри полоністики Варшавського університету.
Катерина Мельникова – кандидат історичних наук, голова Центру усної історії Європейського університету в Санкт-Петербурзі.
Іван Мітін – науковий співробітник сектора гуманітарної географії Російської НДІ культурної і природної спадщини ім. Д. С. Лихачова (м. Москва).
Олексій Мусієздов – кандидат соціологічних наук, доцент кафедри соціології Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна.
Ірина Олюніна – аспірантка історичного факультету Білоруського державного університету.
Володимир Петровський – доктор історичних наук, професор кафедри історіографії, джерелознавства та археології Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна.
Катерина Романова – кандидат історичних наук, співробітник навчально-консалтингового Центру інвестиційного менеджменту (м. Київ).
Тетяна Сабурова – кандидат історичних наук, доцент кафедри вітчизняної історії Омського державного педагогічного університету.
Валерій Семененко – кандидат історичних наук, професор кафедри українознавства Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна.
Лідія Стародубцева – доктор філософських наук, професор кафедри культурології Харківської державної академії культури.
Олена Титар – кандидат філософських наук, доцент кафедри теорії культури та філософії Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна.
Беньямін Циман (Benjamin Zeimann) – PhD, Lecturer in Modern History, University of Sheffield, Department of History.
Олексій Чекаль – аспірант кафедри мистецтвознавства Харківської державної академії дизайну та мистецтва.
Дмитро Чорний – кандидат історичних наук, доцент кафедри українознавства Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна.
Михайло Чугуєнко – кандидат історичних наук, доцент Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна.
Програма імені Ковальських 