Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник. – Випуск 8: Спеціальне видання: Порубіжжя / За редакції Володимира Кравченка. – Харків; Київ: Критика, 2006. – 270 с.

ЗМІСТ

  Беньямін Циман. “Лінгвістичний поворот” у культурно-історичному дослідженні. Роздуми на прикладі опису історії сучасного антисемітизму……………………………………………………….7

  Лідія Стародубцева. Іронія білінгвізму, або Життя на кордоні мов……………………………..30

  Іван Мітін. Міфогеографія: теоретична рамка дослідження множинних контекстів місця й інструмент презентації міст-на-кордоні……………………………………..40

  Тетяна Сабурова. Кордон між минулим і сьогоденням у темпоральних уявленнях російського освіченого суспільства кінця XVIII – початку XIX століття…………………………………….58

  Дмитро Чорний. “Анклави цивілізації” чи “контактні зони”: велике місто українсько-російського Порубіжжя…………………………………………………….69

  Олександр Лисенко. Українці та поляки у місцях спільного проживання у часи Другої світової війни: проблеми співіснування………………………………………82

  Катерина Мельникова. Переселенське прикордоння: стратегії “подання себе” совєтських мігрантів на території колишньої Фінської Карелії …………………….94

  Іоанна Гетка. Декілька зауважень про мову, самоідентичність і національну приналежність жителів білорусько-російського прикордоння……………………………………………….115

  Ольга Коновалова. Білорусько-російське прикордоння. До питання про мовну самосвідомість……124

  Марія Луцевич. Соціолінгвістична ситуація на білорусько-польському прикордонні – приклад села Сонічі на Гродненщині……………………………………………….135

  Ірина Олюніна. Досвід вивчення Білоруського Полісся в польській історіографії……………..145

  Валерія Колосова. Межа між своїм і чужим: етнос і час……………………………………….153

  Гелінада Грінченко, Володимир Кравченко, Олексій Мусієздов, Олена Титар. Національно-культурна ідентичність жителя “контактної зони” (за матеріалами анкетування студентів-першокурсників   м. Харкова)……………………………..161

  Тетяна Журженко. Нове пострадянське прикордоння: ностальгія, опір змінам, адаптація (на прикладі трьох сіл Харківської області)………………………………………………………….185

  Ніколай Вахтін, Оксана Жиронкіна, Катерина Романова. Калампоцання над долею української мови…………………………………………………………….200

  Галина Карнаушенко. Стан і перспективи дослідження російських говірок Слобожанщини як частини українсько-російського мовного порубіжжя………………………………………………209

Recensio

  Оксана Жиронкіна. [“Перекрестки”: журнал исследований восточноевропейского пограничья. 2004. № 1-2 (Европейский гуманитарный университет; Центр перспективных научных исследований и образования в области социальных и гуманитарных наук; Центр европейских и трансатлантических исследований. Минск, 2004. 264 с.)]………………………………………………………………….221

  Жанна Корміна. [“Граница и люди. Воспоминания советских переселенцев Северного Приладожья и Карельского перешейка” СПб.: Изд-во Европ. ун-та в С.-Петербурге. (Studia Ethnologica. Вып. 2). 2005]……………………………………………………………225

  Гелінада Грінченко. [Эпоха. Культуры. Люди (история повседневности и культурная история Германии и Советского Союза. 1920 – 1950-е годы) // Материалы международной научной конференции (Харьков, сентябрь 2003 г.): Сб. докладов. – Х.: Восточно-региональный центр гуманитарно-образовательных инициатив, 2004. – 364 с.] ……………………….228

  Володимир  Петровський,  Валерій  Семененко.  Ще  раз  щодо  Холокосту  [Wendy Lower.  Nazi  Empire-Building  and  the  Holocaust  in  Ukraine.  –  Chapel  Hill:  The University of North Carolina Press, 2005.  –  XV +  307 pp.]…………………………………..232

  Михайло  Чугуєнко.  “Тріумф  волі  та  катастрофа  розуму”:  десять  зауважень  до  писань  пана  Є.Зарудного………………………………………………………240

Informationes

  Андрій Домановський, Олексій Чекаль. Влада віри Візантії у Нью-Йорку………………………………….248

  Відомості про авторів…………………………………………..269

Відомості про авторів

 Ніколай Вахтін  – доктор філологічних наук, професор, ректор Європейського університету в Санкт-Петербурзі.

 Іоанна Гетка – докторантка кафедри міжцивілізаційних досліджень Середньо-Східної Європи Варшавського університету.

 Гелінада Грінченко – кандидат історичних наук, докторант кафедри українознавства Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна.

 Андрій Домановський – доцент кафедри українознавства Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна.

 Оксана Жиронкіна – керівник Інформаційно-аналітичної групи Європейського університету в Санкт-Петербурзі.

 Тетяна Журженко – кандидат філософських наук, доцент кафедри теоретичної та практичної філософії Харківського національного університету ім.  В.  Н. Каразіна.

 Галина Карнаушенко – кандидат філологічних наук, доцент кафедри російської мови Харківського національного університету ім.  В.  Н. Каразіна.

 Валерія Колосова – кандидат філологічних наук, відповідальний секретар журналу “Антропологический форум” (Санкт-Петербург).

 Ольга Коновалова – слухач факультету етнології Європейського гуманітарного університету в Санкт-Петербурзі.

 Жанна Корміна – кандидат культурології, завідувач кафедри гуманітарних наук Санкт-Петербурзького філіалу Державного університету – Вища школа економіки.

 Володимир Кравченко – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри українознавства Харківського національного університету ім.  В.  Н. Каразіна.

 Олександр Лисенко – доктор історичних наук, завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії НАН України.

 Марія Луцевич – магістрантка кафедри полоністики Варшавського університету.

 Катерина Мельникова – кандидат історичних наук, голова Центру усної історії Європейського університету в Санкт-Петербурзі.

 Іван Мітін – науковий співробітник сектора гуманітарної географії Російської НДІ культурної і природної спадщини ім. Д. С. Лихачова (м. Москва). 

 Олексій Мусієздов – кандидат соціологічних наук, доцент кафедри соціології Харківського національного університету ім.  В.  Н. Каразіна.

 Ірина Олюніна – аспірантка історичного факультету Білоруського державного університету.

 Володимир Петровський – доктор історичних наук, професор кафедри історіографії, джерелознавства та археології Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна.

 Катерина Романова – кандидат історичних наук, співробітник навчально-консалтингового Центру  інвестиційного менеджменту (м. Київ).

 Тетяна Сабурова – кандидат історичних наук, доцент кафедри вітчизняної історії Омського державного педагогічного університету.

 Валерій Семененко – кандидат історичних наук, професор кафедри українознавства Харківського національного університету ім.  В.  Н. Каразіна.

 Лідія Стародубцева – доктор філософських наук, професор кафедри культурології Харківської державної академії культури.

 Олена Титар – кандидат філософських наук, доцент кафедри теорії культури та філософії Харківського національного університету ім.  В.  Н. Каразіна.

 Беньямін Циман (Benjamin Zeimann) – PhD, Lecturer in Modern History, University of Sheffield, Department of History.

  Олексій Чекаль – аспірант кафедри мистецтвознавства Харківської державної академії дизайну та мистецтва.

  Дмитро Чорний – кандидат історичних наук, доцент кафедри українознавства Харківського національного університету ім.  В.  Н. Каразіна.

  Михайло Чугуєнко – кандидат історичних наук, доцент Харківського національного університету ім.  В.  Н. Каразіна.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s