Україна має піти шляхом утвердження «мовної стійкості»

4 листопада у київській книгарні «Є» відбулася публічна лекція професора НаУКМА Лариси Масенко «Конфлікт мов: чи довго існуватиме білінгвізм в Україні?». Розповідаючи як мовне питання визначає розвиток держави, Лариса Масенко навела успішний приклад країн Балтії і Грузії і приклад невдачі – Білорусь.


Якщо перші країни пішли шляхом утвердження єдиної державної мови і демократичних політичних цінностей, то у Білорусі відмова від національної мови поєдналася із жорстким політичним режимом і цивілізаційною поразкою.

«Російська мова – це той ланцюг, який прив’язує Україну до комуністичного минулого. І, безперечно, збереження домінування російської зберігає і радянські традиції», – каже Лариса Масенко.

Українські еліти остерігаються твердої політики на закріплення статусу української через можливі закиди з боку ЄС. У країнах Балтії утвердження єдиної державної мови відбувалося досить рішуче. Їх також звинувачували у нетерпимості і т. ін. Однак вони не зважали на зауваження Заходу і сьогодні, що цікаво, все ж є членами ЄС.
Далі доповідачка розповідає про мовні протистояння у Західній Європі:

В ЄС не завжди розуміють мовну проблему України. У минулому європейські держави відбулися як національні і могли у другій половині ХХ ст. дозволити собі політику мультикультурності. Однак сьогодні на Заході від багатокультурності вже відмовилися. У період становлення національних держав ніхто не толерував мови меншин, оскільки ті, як вважалося, становили загрозу цілісності держави.

Доповідачка згадує і про Європейську хартію регіональних мов і мов меншин. На Україну тоді дуже тиснули задля ратифікації. І, за чутками, тиснули не європейські країни, а саме Росія, яка так і не ратифікувала Хартію, хоча положення цього документа для неї актуальніші, ніж для України. Сьогодні Хартія стала улюбленим аргументом проросійських політиків і підставою для надання російській статусу регіональної у деяких областях.

Російську, румунську, польську мови не треба захищати, бо за ними стоять свої держави. Захистом в Україна можуть користуватися хіба що кримськотатарська, караїмська та деякі інші маловідомі мови.

Повороту до колишнього минулого засилля російської мови не буде. Одна з головних умов – не затягувати із даним питанням і запровадити дієві механізми захисту української. Лариса Масенко каже, що сьогодні вся надія щодо зростання україномовності покладається на молоде покоління. Дитяча свідомість досить пластична і цим варто користуватися. Наприклад, аби у навчити дитину української мови у російськомовному середовищі, достатньо буде навіть однієї людини з найближчої родини, але бажано, щоб ця особа не була двомовною і розмовляла тільки українською – тоді дитина буде асоціювати мову з цією людиною.

Величезна проблема сьогодні із засобами масової інформації. Двомовні ЗМІ породжують суржик. Суржик – зламаний код перемикання мови, коли людина починає вихоплювати мовні конструкції кількох мов. Свого роду символом суржику сьогодні є Вєрка Сердючка. Слухаючи суржик актора і порівнюючи його із досконалішою російською співрозмовника Сердючки, глядач починає сприймати українську мову як щось недолуге і смішне. Опитування громадян показали, що люди соромляться зізнаватися, що вони спілкуються суржиком.

На жаль, сьогодні політика влади не спрямована на підтримку української мови. Те, що громадянське суспільство відстоює українську мову – це добре, але не може бути єдиним механізмом. Громадянське суспільство – це добре, але без держави ми тут ніяк не обійдемося – підкреслила Лариса Масенко.

Джерело : Громадський простір

Автор : Ірина Салій

 

Портал “Громадський простір” (http://www.civicua.org)

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s