Якою була ціна життя у ’32—33-му : мистецькі та громадські діячі закликали українців пам’ятати про злочин геноциду

«Тоді нас міг врятувати хліб, тепер нас врятує пам’ять» — відомі мистецькі та громадські діячі закликали українців пам’ятати про злочин геноциду та 26 листопада прийти до Національного меморіалу жертв Голодомору і запалити свічку пам’яті на вікнах своїх домівок.

Іван Васюник, співкоординатор Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років, повідомив, що 26 листопада 2011 року відбудеться всеукраїнський меморіальний захід у Києві біля Національного музею «Меморіал пам’яті жертв голодоморів», пройдуть вшанування у всіх обласних центрах країни, Світовий конгрес українців організовує заходи у столицях 32 країн.

«Цьогорічний всеукраїнський громадський меморіальний захід буде зокрема присвячено вшануванню пам’яті дітей, вбитих і ненароджених внаслідок трагічних подій 32—33 років», — наголосив громадський діяч.
О 14:00 26 листопада розпочнеться скорботна хода від метро «Арсенальна» до Національного меморіалу пам’яті жертв Голодомору в Києві
О 14:30 біля Національного меморіалу пам’яті жертв голодоморів розпочнеться панахида, яку відправлять ієрархи всіх конфесій.
О 16-й годині 26 листопада — загальнонаціональна хвилина мовчання, під час якої мільйони українців запалять свічки біля Меморіалів Голодомору та на вікнах своїх домівок.

«Тоді нас міг врятувати хліб, тепер нас врятує пам’ять. Приходь. Пам’ятай. Запали свічку!» — відомі мистецькі діячі — письменниця Ірена Карпа та лідер гурту Гайдамаки Олександр Ярмола закликали українців долучитися до жалобних заходів а увечері, за традицією, запалити свічки на вікнах своїх домівок.

У 33-му вислів «ціна життя» мав цілком матеріальний вимір — п’ять колосків. Тому активісти та мистецькі діячі змололи на автентичних жорнах п’ять колосків, аби показати, за яку дещицю борошна українці в 33-му ризикували життям. Символічно, що кількість борошна з цих колосків відповідає кількості пороху, що вміщається в гільзі гвинтівки Мосіна — найрозповсюдженішої тогочасної зброї. Учасники дійства наочно продемонстрували це, пересипавши борошно в пусті гільзи.

Історик Леся Онишко, заступник директора Національного музею «Меморіал жертв голодоморів в Україні», розповіла: «7 серпня 1932 року була ухвалена Постанова ЦВК і РНК СРСР “Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності”. Ініціатором постанови був Й. Сталін, і як припускають дослідники, її текст був або ним особисто написаний, або, за іншою версією, Л. Кагановичем на основі листів Сталіна».

«Суворі санкції, передбачені постановою, не обумовлювалися ні розмірами, ні способами “розкрадання”. Таким чином були створені всі умови для застосування закону в широких масштабах і навіть до таких незначних крадіжок, як зрізані на колгоспному полі колоски чи навіть вибране із мишиних нір зерно в умовах голоду. Звідси і походить народна назва постанови: закон про п’ять колосків», — розповіла дослідниця.
«Незважаючи на те, що у 33-му ціна життя мала свій конкретний вимір, його цінність залишається незмінною незалежно від часу, в який ми живемо. І саме пам’яттю про мільйони жертв геноциду ми утверджуємо цінність людського життя і прав людини в наш час і перед наступними поколіннями», — підкреслила активістка Громадянського руху «Відсіч» Ірина Чулівська.

Раніше Громадський комітет звернувся до телерадіокомпаній з проханням дотриматися жалобного мовлення 26 листопада. Відтак Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення підтримала заклик громадськості до телерадіокомпаній відмовитись від розважального контенту на телебаченні та радіо в День пам’яті жертв Голодоморів.

Громадськість також закликала освітян продовжити загальнонаціональну традицію та провести у поминальний тиждень 21—25 листопада Уроки пам’яті Голодомору в Україні.
Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років був створений минулого року у зв’язку із намаганнями нової влади відмовитися від традиції вшанування жертв геноциду. Незважаючи на Закон, Президент Віктор Янукович публічно заперечував Голодомор як геноцид, втім, після значного громадського тиску, перші особи держави вшанували пам’ять мільйонів невинно загиблих, проте окремо від громадськості.

До складу комітету увійшли 38 знакових постатей в науковому, мистецькому та громадському житті країни:
Ольга Богомолець, В’ячеслав Брюховецький, Володимир В’ятрович, Володимир Василенко, Іван Васюник, Василь Вовкун, Анатолій Гайдамака, Дмитро Гнатюк, Петро Гончар, Іван Дзюба, Іван Драч, єпископ Євстратій (Зоря), Андрій Жолдак, Микола Жулинський, Євген Захаров, Олександр Іванків, Геннадій Іванущенко, Сергій Квіт, Андрій Когут, Роман Круцик, Ніла Крюкова, Станіслав Кульчицький, Неля Лавриненко, Олександр Максимчук, Василь Марочко, Ніна Матвієнко, Марія Матіос, Олекса Петрів, Мирослав Попович, Олег Рибачук, Стефан Романів, Євген Сверстюк, Михайло Свистович, Володимир Сергійчук, Євген Станкович, Лесь Танюк, Володимир Тиліщак, Ігор Юхновський.

Прес-центр Центру досліджень визвольного руху:
history@cdvr.org.ua
тел./факс: +380 32 247-45-22,+380 63 628-68-69

Джерело : Прес-центр Центру досліджень визвольного руху

Портал “Громадський простір” (http://www.civicua.org)

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s