Вшанування жертв геноциду українського народу: відчуваємо брак колективної пам’яті

Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка спільно з історичним факультетом і за підтримки управління внутрішньої політики Львівської міської ради вшанувала пам’ять жертв геноциду українського народу – Голодомору 1932-1933 років.

У заходах, що відбулися у головному читальному залі взяли участь вчителі львівських шкіл, студенти, читачі та працівники університетської книгозбірні.

«Роки становлення радянського тоталітарного режиму стали одною з найтрагічніших сторінок в історії українського народу. Планомірне винищення не лише політичної опозиції, але й будь-яких виявів самоусвідомлення з боку «нетитульної» нації знайшли відображення у жорстоких етапах колективізації, форсованій індустріалізації, а також у не особливо маскованій префіксом «інтер-» – денаціоналізації. Декларуючи свободу самовизначення народів, партійна еліта особливої уваги надавала питанням боротьби з українською Церквою, українською культурою, наукою, українською мовою, та відповідно і їх носіями – духовенством, інтелігенцією, селянством, як небезпечними для утопічних антилюдських конструкцій ленінців-сталіністів. Тому й очевидним став Голодомор 1932-1933 років в Україні, як результат абсолютно спланованих системних заходів та інструмент знищення соціальної бази народного опору Радянській владі. За нетривалий період – від кінця літа 1932 до початку літа 1933 року, масштабний штучний голод забрав життя мільйонів українців. Кількість жертв Голодомору, справжнього геноциду українського народу, справді вражає, адже і з найпоблажливіших оцінок (близько 5 млн), і з більш вагомих (понад 10 млн.), що в демографічному вимірі на ближчі десятиліття склало значно більші втрати людського ресурсу, зрозуміло те, що знищено цілу європейську країну (для порівняння: сучасне населення Данії складає понад 5,5 млн. осіб, а Бельгії чи Угорщини – близько 10 млн)», – зазначив директор Наукової бібліотеки Василь Кметь.

А із лекцією «Голодомор 1932–1933 років як геноцид українського народу» виступив кандидат історичних наук, доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн ЛНУ імені Івана Франка, науковий редактор «Енциклопедії Львова», автор книги «Геноцид та політика масового винищення цивільного населення у ХХ ст. (причини, особливості, наслідки)» Андрій Козицький.

Дослідник зосередив увагу на контексті жахливої гуманітарної катастрофи ХХ ст., що відобразилася у жорстокому знищенні голодом мільйонів українців. Причини та витоки трагедії науковець вбачає у самій ідеології, біля витоків якої стояли люди, що не розуміли села й ненавиділи селянина. «Попри масштабність жахливих подій, що відбувалися на українських землях у ХХ ст., у нашій державі й сьогодні відчувається брак колективної пам’яті про трагічні сторінки історії. Консолідоване ставлення суспільства до важливих проблем минулого є дієвим інструментом національної інтеграції, засобом формування почуття спільності історичної долі. Геноцидом визнали Голодомор 1932-1933 років десятки держав», – зазначив науковець.

Сам лекційний виклад був проілюстрований демонстрацією документального фільму латвійського режисера Едвінса Шноре «Радянська історія». Також було розгорнуто виставку книжок та плакатів до річниці Голодомору, зокрема матеріалів, опублікованих зусиллями Спілки українок Канади.

Автор : Ігор Галущак (Львів), для Громадського Простору

Портал “Громадський простір” (http://www.civicua.org)

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s