Пресс-релиз: Научная конференция-презентация Проблемы исследования и охраны культурно-исторического наследия Украины. Итоги полевых исследований в 2013 году

Пресс-релиз

Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина

Харьковское областное историко-археологическое общество

 

zastavka

Научная конференция-презентация
Проблемы исследования и охраны
культурно-исторического наследия Украины.
Итоги полевых исследований в 2013 году

3 декабря 2013 г. в Харьковском национальном университете имени В. Н. Каразина (аудитория 2–49, начало работы — 13:30) состоится научная конференция-презентация «Проблемы исследования и охраны культурно-исторического наследия Украины. Итоги полевых исследований в 2013 году». Целью форума является консолидация и координация усилий научной общественности, направленных на содействие охране культурно-исторического наследия, продолжение научных исследований памятников археологии и популяризацию знаний по археологии, истории, краеведению.

В 15:30 в Музее истории университета состоится открытие выставки находок, полученных в результате работ археологических экспедиций во время полевого сезона 2013 г. Выставка продлится до 17.12.2013 г.

В работе конференции-презентации примут участие ученые, представляющие все научно-исследовательские центры г. Харькова, занимающиеся вопросами исследования и охраны археологических памятников. Тематика докладов охватывает проблемы, связанные с исследованием археологических памятников от палеолита до позднего средневековья.

Сніжко І. А., Бабенко Л. І. (Харківський історичний музей). Робота пізньопалеолітичної експедиції ХІМ у 2013 р.

На стоянці біля с. Кам’янка, що належить до кола епіграветських пам’яток і датується часом близько 15 тис. років тому, досліджувалась периферійна східна частина. Колекція артефактів з культурного шару, що залягає на стику причорноморського лесу та давньоголоценового ґрунту, представлена нуклеусами різних стадій спрацьованості, технічними сколами, відщепами та пластинами. Знаряддя із вторинною обробкою включають різці, скребки, мікропластинки з притупленим краєм. На кількох пластинках і відщепах зафіксовано сліди спрацьованості у вигляді ретуші утилізації.

 

Пеляшенко К. Ю. (Харьковский исторический музей). Раскопки Циркуновского городища.

Летом 2013 года археологической экспедицией Харьковского исторического музея проводились раскопки на городище у с. Циркуны Харьковского района Харьковской области.

Исследования в юго-восточной и северной частях памятника позволили получить важную информацию о характере первоначального периода заселения в конце VI — начале V вв. до н. э., уточнить данные о хронологии городища и времени сооружения отдельных укрепленных частей.

 

Аксёнов В. С. (Харьковский исторический музей).

Исследования раннесредневекового могильника у с. Верхний Салтов.

Совместной экспедицией Харьковского исторического музея и ХНУ имени В. Н. Каразина на раннесредневековом могильнике было исследовано пять катакомбных захоронений (№ 115–119). Наибольший интерес представляет катакомба № 119, содержавшая парное захоронение молодой женщины и ребенка 3–5 лет. Женщину сопровождал богатый погребальный инвентарь, состоящий из предметов украшения и амулетов. Так, в состав ожерелья женщины входило десять серебряных монет, превращенных в подвески.

 

Работы на раннесредневековом могильнике у с. Металловка.

Археологической экспедицией Харьковского исторического музея совместно со студентами Харьковской государственной академии культуры на Нетайловском могильнике салтовской культуры было исследовано 11 погребений (№ 515–525). Наибольший интерес представляют два захоронения воинов-всадников (№ 522 и 525), содержавшие предметы вооружения и конскую сбрую. В погребении № 525 была найдена редкая для нашего региона бронзовая византийская поясная пряжка типа «Коринф», позволяющая датировать погребальный комплекс второй половиной VIII в.

Аксёнов В. С. (Харьковский исторический музей).), Лаптев А. А. (Харьковская государственная академия культуры). Работы 2013 г. на салтовском кремационном могильнике у с. Кицевка.

В 2013 г. были продолжены исследования раннесредневекового (середина VIII—IX вв.) кремационного могильника салтовской культуры, начатые в 2011 г. Работы были сосредоточены на раскопе 1, где на площади 225 кв. м были исследованы 4 погребения (№ 7–10). Погребения № 7 и № 8 были сильно повреждены грабителями, в перекопах было собрано большое количество пережженных бус, а также обломков 5 сосудов: большого кувшина, трех кувшинчиков и кружки с зооморфной ручкой. Оставшиеся два комплекса были не потревожены, но инвентаря не содержали.

 

Голубєва І. В. (ДП ОАСУ «Слобідська археологічна служба», Національний фармацевтичний університет).

Охоронні дослідження пам’яток скіфського часу на Харківщині (кургани біля с. Кусторівка та поселення «Новоселівка») у 2013 р.

У 2013 р. завершене повне дослідження поселення «Новоселівка» та курганів біля с. Кусторівка скіфського часу, зафіксовані автором у попередні роки (2007 р. та 2012 р. відповідно). Обидва кургани (пограбовані у давнину) виявилися жіночими похованнями зі зброєю («амазонки»). Один з курганів містив також неушкоджене додаткове поховання чоловіка-охоронця. Досліджувана у цьому році частина поселення «Новоселівка» виявилася більш ранньою та містила 4 зольники і понад 130 ям (житлові та господарські споруди із відповідним матеріалом), а також вітряки XIX ст.

Рятівні дослідження пам’яток салтово-маяцької культури на Харківщині (могильники біля с. Суха Гомільша, смт Кочеток) у 2013 р.

Спільними дослідженнями із Національним природним парком «Гомільшанські ліси» та Військово-патріотичним об’єднанням «Орієнтир» біля с. Суха Гомільша зафіксовано та введено до наукового обігу два кремаційні могильники салтово-маяцької археологічної культури. Обидва з них зазнали значних пограбувань, проте надали цікавий вузько датований монетами (срібні диргеми) речовий матеріал у кремаціях та супроводжувальних схованках. Ще один подібний могильник знайдено біля с. Кочеток із кремацією та схованкою, датованими половинками диргемів.

Дослідження поселення золотоординського часу «Стромоухова» у 2013 р.

За даними винахідника скарбу срібних диргемів часів Золотої Орди було встановлено вірогідність знаходження синхронного поселення неподалік від с. Зауддя. Частину скарбу вдалось викупити, а поселення — знайти, біля відомого за картографічними матеріалами хутору «Стромоухова». Більшість монет належить карбуванню хана Тохтамиша. Поселення повністю знаходиться під лісом, на поверхні чітко простежуються западини від житлових та господарських споруд та давній шлях, культурний шар сягає в середньому 0,35 м. Знайдено також землеробські знаряддя праці, залізну крицю.

 

Відкриття підземного християнського скиту біля с. Ков’яги.

За інформацією місцевого мешканця, під час перебування із гостьовим візитом в експедиції біля с. Війтенки, було оглянуто підземний християнський скит біля с. Ков’яги. Пам’ятка представляє собою печерний храм, що вирізаний у суглинистій материковій породі, із барельєфами, колонами, нішами та додатковими приміщеннями, розписаними фресками. Найкраще збереглася капличка Різдва Христова. Скит знаходиться у аварійному стані, частково – під завалами ґрунту, містить другий підземний ярус. Здійснено фотофіксацію та знято інструментальний план скиту.

 

Дослідження Цареборисівської фортеці у 2013 р.

Продовжено планові археологічні дослідження Цареборисівської фортеці. У зв’язку із обмеженим терміном закладено невеликий розкоп на посаді фортеці, у якому досліджено складний археологічний комплекс: московське житло-землянка рубежу XVI—XVII ст. частково перерізане черкаською виробничою спорудою із горном др. пол. XVII ст. Обидва об’єкти містили відповідний керамічний та монетний матеріал. Окремо слід відмітити знахідку бронзового наперсного хреста «Розп’яття Христове. Богоматір Знамення» XVI ст. (за іконографією XV ст.).

 

Окатенко В. Н. (ДП ОАСУ «Слобідська археологічна служба»). Доисследование курганов скифского времени Караванской группы Люботинского могильника.

В июле-августе в результате раскопок удалось установить, что вместо 6 насыпей на территории Караванской группы в древности было насыпано лишь 2 кургана (№ 1 и № 2), а современные «курганы» — остатки от их насыпей. В кургане № 1 была полностью исследована насыпь и древний грабительский ход, а в кургане № 2 — остатки насыпи и погребальная камера c остатками инвентаря. C учетом находок грабителей, этот комплекс можно датировать последним десятилетием VII — начало VI вв. до н. э. и связать с первыми номадами, пришедшими в бассейн Северского Донца из Передней Азии.

Колода В. В. (Харьковский национальный педагогический университет имени Г. С. Сковороды). Средневековая археологическая экспедиция ХНПУ имени Г. С. Сковороды в 2013 г. проводила исследования в с. Мохнач Змиевского р-на и с. Шевченково Валковского р-на Харьковской обл. Оба памятника принадлежат салтовской археологической культуры конца I тыс. н.э. (Хазарский каганат). Работа на городище в с. Мохнач велась на большом северном дворе. Общая вскрытая площадь ≈ 800 кв. м. Изучено более 10 хозяйственных комплексов, среди которых амбар, зерновые ямы, погреба. В амбаре найден семейный тайник с украшениями для одежды и конской упряжи, а также культовые вещи (амулеты). В одной из хозяйственных ям обнаружен большой набор железных предметов (сельскохозяйственный инвентарь, орудия для обработки дерева и снаряжение всадника), 4 амфоры и большой двуручный кувшин. На окраине с. Шевченково исследованы остатки горна для обжига гончарной керамики и остатки парадных лощенных сосудов большого объема. (Руководитель экспедиции Колода В.В.)

 

Шрамко И. Б., Задников С. А. (ХНУ имени В. Н. Каразина). Исследование Бельского городища в 2013 г.

В 2013 г. Скифская экспедиция ХНУ имени В. Н. Каразина продолжала изучение Бельского городища. Работы велись в нескольких направлениях: 1) иисследовано одно из ранних поселений VIII в. до н. э. в пределах Большого укрепления; 2) заложен раскоп площадью 300 м кв. на Восточном укреплении. Здесь открыто более двух десятков хозяйственных и производственных комплексов, получен разнообразный материал VI—IV вв. до н. э.;3) исследованы два кургана в могильнике Скоробор.

Удалось проследить особенности погребального обряда раннескифского времени. В погребениях найдено несколько уздечных наборов, глиняный кувшин, античная амфора, железное копье и полторы сотни бронзовых наконечников стрел.

Любичев М. В., Мизгін К. В., Варачова К. Г. (Учбово-дослідницька лабораторія Германо-Слав’янскої археологічної експедиції, історичного факультету ХНУ імені В. Н. Каразіна). Дослідження пам’яток пізньоримського часу на території Харківської області у 2013 р.

У польовому сезоні 2013 р. Германо-Слов’янська археологічна експедиція Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (керівник — к. і. н., доц. М. В. Любичев) проводила дослідження пам’яток пізньоримського часу на території Харківської області. Розкопки проводились на поселенні та могильнику Війтенки (Валківський район), могильнику Зачепилівка (Зачепилівский район), розвідки — на території Зміївського району. З поверхні, культурного та культового шару пам’яток походить низка яскравих знахідок: прикраси, елементи одягу, зброї, гончарні та ліпні сосуди тощо.

Сорочан С. Б., Домановский А. Н. (ХНУ имени В. Н. Каразина). Харьковская археологическая экспедиция в «Цитадели» Херсонеса Таврического (2001–2013 гг.): итоги и перспективы (к 12-летию исследований)

Экспедиция исследует «Цитадель» городища Херсонеса Таврического с 2001 г. Открыты остатки жилой усадьбы (XIII в.); бани VII — середины ІХ вв.; «фемного претория» ІХ в.; общественного здания IV—VI вв. к юго-западу от «дома командира». В планах: слои XIII—XIV вв.; здание IV—VI вв.; здание с фресковой росписью около 19-й куртины.

Дьячков С. В., Столяренко Е. Н. (ХНУ имени В. Н. Каразина). Раскопки башни № 5 генуэзской крепости Чембало (XIVXV вв.)

В 2013 г. объединенная археологическая экспедиция ХНУ имени В. Н. Каразина и Национального заповедника «Херсонес Таврический» продолжала исследования фортификационных объектов генуэзской крепости Чембало (ныне Балаклава, г. Севастополь).

Башня № 5 и была важным составным элементом обороны крепости. В ходе работ установлены размеры башни. В восточной и северной стене башни № 5 были оборудованы три бойницы (высотой 0,9–1,1 м) для стрельбы из арбалетов и баллист. Позднее сооружение перестроили. В ее нижнем ярусе соорудили водосборную цистерну, а деревянные перекрытия заменили каменным арочным сводом. Помещение над цистерной использовалось для хранения запасов оружия и снаряжения.

К числу уникальных находок в башне № 5 следует отнести 2300 железных наконечников арбалетных стрел (3 типа и 4 калибра). Кроме того, здесь обнаружено 437 фрагментов железного пластинчатого доспеха типа «бригандина».

Харьковское областное историко-археологическое общество

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s