Круглий стіл «Етнографічні дослідження Слобожанщини в оцінках сучасників і нащадків»

11 грудня 2013 року Центр українських студій імені Д. І. Багалія, кафедра українознавства філософського факультету Харківського університету ім. В.Н. Каразіна та Східний інститут українознавства ім. Ковальських провели круглий стіл «Етнографічні дослідження Слобожанщини в оцінках сучасників і нащадків».

У доповіді завідувача кафедри історії науки і техніки Харківського національного технічного університету «ХПІ» В. М. Скляра «Етнічний склад населення Слобожанщини в працях Д.Багалія» було представлено широку панораму діяльності Д.Багалія як науковця і громадського діяча, який спряв реалізації проекту соборної України, в тому числі через вписування  східноукраїнських земель у загальнонаціональний історичний наратив. Доповідач окремо зупинився на ролі Д.Багалія у науковому обґрунтуванні кордонів між УСРР і РСФРР.

Наступна доповідачка, доцент кафедри теорії та історії мистецтв Харківської державної академії дизайну і мистецтв В. А. Сушко, представила доповідь «Сучасні етнографічні дослідження Слобожанщини», у якій обґрунтувала назрілу необхідність інституціоналізації етнографічних досліджень у Харкові, які провадяться силами ентузіастів без суттєвої державної підтримки.

Далі, старший викладач кафедри етики, естетики та історії культури Харківського національного технічного університету «ХПІ» В. В. Маліков виголосив доповідь «Трудові відносини селян Слобожанщини др. пол. ХІХ – поч. ХХ ст. у наукових дослідженнях», де передусім зосередився на працях істориків-позитивістів ХІХ – поч. ХХ ст., які прагнули вивчати етнографічні процеси із застосовуванням методів точних наук, статистики, анкетувань. Водночас, незважаючи на подібність методів, дослідники розглядали трудові відносини у раках різних пояснювальних схем: одні вважали, що вся діяльність у традиційній культурі має під собою виключно раціональні засновки, пов’язані з економічною доцільністю, тоді як інші наголошували також на значній ролі вірувань та світогляду в творенні певних способів організації трудових відносин – як у рамках родини, так і цілих сільських громад.

Далі на круглому столі відбулося надзвичайно яскраве та емоційне представлення практичної діяльності народного художнього фольклорно-етнографічного колективу «Вербиченька» Нововодолазького Будинку дитячої та юнацької творчості. Керівниці цього колективу О. В. Коваль і Т. П. Коваль розказали про організацію літніх експедицій селами Слобожанщини, які проходять за участі школярів-членів «Вербиченьки», студентів, і старших досвідчених дослідників. Крім збору польового матеріалу, діти вчаться роботі з польовим щоденником, описують нахідки, а також вчаться відтворювати народні пісні, танці, навички з виготовлення традиційних іграшок тощо. Зібрані пісні та інші зразки фольклору використовуються в роботі хору, який творчо розвиває народні традиції. Фактично, цей колектив являє собою чудовий приклад того, яким чином традиційна культура може актуалізовуватися в модерному світі та розвиватися, існуючи не як музейний релікт, а як живий зв’язок поколінь.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s