Пресс-релиз: Выставка-презентация результатов археологического полевого сезона-2014

Пресс-релиз

Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина

____________________________________

Харьковское областное историко-археологическое общество

 

Выставка-презентация результатов

археологического полевого сезона-2014

hiao_2014

30 октября 2014 г. в 14.00 в Музее истории университета в рамках IХ Международной научной конференции «Проблемы истории и археологии Украины», состоится презентация результатов нового полевого археологического сезона. Организаторы — Харьковское областное историко-археологическое общество и Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина.

Презентация результатов археологического полевого сезона 2014 г. представляет все научно-исследовательские центры Харькова, которые занимаются вопросами изучения и охраны археологических памятников. Выставка находок, полученных в ходе археологических раскопок полевого сезона 2014 г., будет работать в Музее истории университета на протяжении нескольких дней.

В работе конференции примут участие около 70 ученых из 17 городов Украины, а также Грузии, Молдовы и России. Форум историков, археологов, краеведов стимулирует продолжение научных исследований, направлен на консолидацию и координацию усилий научной общественности по охране культурно-исторического наследия, способствует популяризации знаний по археологии, истории, краеведению.

Тематика докладов охватывает вопросы, связанные с исследованием проблем в широком хронологическом диапазоне от палеолита до позднего средневековья, а также рассматриваются различные аспекты исследования города Харькова и Слободской Украины. К началу работы конференции изданы программа и тезисы докладов.

Сніжко І. А., БабенкоЛ. І. (Харківський історичний музей). Робота пізньопалеолітичної експедиції ХІМ у 2014 році.

На стоянці давнього кам’яного віку біля с. Кам’янка завершено дослідження східної периферійної частини. Культурний шар, що залягає на стику причорноморського лесу та давньоголоценового ґрунту, представлений розщепленим кременем, дрібними уламками кісток, шматочками вугілля та вохри. Колекція крем’яних артефактів, сформована знахідками із розкопу та підйомного матеріалу, включає нуклевидні уламки, нуклеуси різної стадії спрацьованості, відбійники, технічні сколки, відщепи та пластини. Знаряддя із вторинною обробкою представлені різцями, скребками, проколкою. На кількох пластинках і відщепах зафіксовано сліди спрацьованості у вигляді ретуші утилізації. Стоянка датується часом близько 15 тис. років тому і належить до кола епіграветських пам’яток.

Шрамко И. Б. (ХНУ имени В. Н. Каразина). Исследование Западного укрепления Бельского городища

Представлены материалы раскопок Скифской экспедиции Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина на Западном Бельском городище. В 2014 году исследовалась восточная часть укрепления. Открыты хозяйственные комплексы среднескифского периода. В одной из ям обнаружена часть скелета поросенка. В культурном слое и в хозяйственных комплексах найдено более 1000 материальных остатков скифской эпохи. К особым находкам нами отнесены целый лепной горшок, обломок костяного зооморфно оформленного псалия, костяная рукоять боевого ножа, украшенная резным геометрическим орнаментом, выразительные фрагменты античной керамики, а также другие изделия, выполненные из бронзы и железа. Важна также находка кусков железного шлака с отпечатками стенок кричного горна. Исследованный участок раскопа содержит слои раннескифского времени и среднескифского периода.

Задников С. А. (ХНУ имени В. Н. Каразина). Изучение Восточного укрепления Бельского городища

В 2014 г. были продолжены работы на раскопе 35 в северной части городища. При сравнительно небольшой мощности культурного слоя удалось открыть несколько интересных археологических объектов. Среди них остатки глиняного жертвенника с побеленной поверхностью, а также хозяйственная яма 4 в. до н. э. с необычным заполнением, в котором были обнаружены 44 целых и более десятка обломков глиняных моделей, возможно хлебных изделий. Предметы могли использоваться местными жителями в культовых целях, при проведении ритуалов, связанных с культом плодородия. Устойчивость данной традиции подтверждает подобный культовый комплекс, открытый на территории одного из поселений, расположенных в пределах Большого Бельского городища.

Шрамко И. Б., Задников С. А. (ХНУ имени В. Н. Каразина). Раскопки кургана раннескифского времени в урочище Марченки могильника Скоробор в округе Бельского городища

В 2014 г. Скифской археологической экспедицией Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина было продолжено изучение некрополей Бельского городища. В Новое время насыпь выбранного для исследования кургана, была частично разрушена деятельностью селитроварщиков. В середине прошлого столетия она была практически нивелирована в результате хозяйственной деятельности колхоза. Изучение остатков курганной насыпи показало, что курган в древности имел большие размеры, его окружали глубокие рвы. Погребальная конструкция представляла собой деревянный склеп. Хорошо сохранились опорные столбы, деревянный настил. У входа в склеп обнаружен скелет ребенка. Могила была ограблена еще в древности. Из погребального инвентаря сохранились лепные черпаки, миски, обломки чернолощеной корчаги, фрагмент железного ножа, бронзовый наконечник стрелы. У одной из стен склепа зафиксировано скопление рубленого бисера. На деревянном перекрытии лежал набор конской узды, обломки лепных горшков и чернолощеной миски. Погребение датируется третьей четвертью VII в. до н. э. В грабительских котлованах найдены обломки гончарной посуды XVII в. и два железных ножа Нового времени. Несмотря на неоднократные разрушения разных лет, открытый курганный комплекс является уникальным по сохранности погребальной конструкции и ее конструктивным особенностям, впервые прослеженным на Бельском городище.

Окатенко В. М. (ДП ОАСУ «Слобідська археологічна служба). Дослідження курганного могильника скіфської доби біля с. Липкуватівка у 2014 р.

У поточному році розпочато археологічні дослідження курганного могильнику біля с. Липкуватівка Нововодолазького району. Він знаходиться у степовій зоні басейна р. Сіверський Донець на високому вододільному плато, утвореному балками та ярами правого берега р. Мерефа та р. Джгун вздовж Муравського Шляху. Могильник складається із 1 майдану (сліди селітроваріння) і 46 курганів, що тягнуться ланцюжком з півдня на північ до 3 км. Досліджувався курган №8 розмірами 26х35 м і заввишки 1м, який виділявся потужним материковим викидом на ріллі. Скіфська катакомба II типу мала глибину 6,50 м від похованого ґрунту, довга вісь її вхідної ями та камери знаходились майже на одній прямій. У потужному грабіжницькому лазі зафіксовані розкидані рештки скелету і череп небіжчика та окремі речі поховального інвентарю: тригранні вістря стріл (два з мітками), ворварка та елементи панцирного обладунку (зі слідами тканини). За наявними матеріалами досліджене поховання можна датувати др. пол. IV ст. до н. е.

Пеляшенко К. Ю. (Харьковский исторический музей). Дослідження Циркунівського городища скіфського часу в 2014 році.

Археологічна експедиція Харківського історичного музею в 2014 р. продовжила розкопки на городищі скіфського часу біля с. Циркуни.

Цього року роботи були зосереджені у північно-східній частині пам’ятки. На дослідженій ділянці, загальною площею 168 кв. м., виявлені три господарські комплекси (ями) та один житловий. Залишки житлової споруди зафіксовані по заглибленому на 0,4 м у материковий суглинок котловану підквадратної форми. По центру житла виявлена стовпова яма.

Розкрита ділянка пам’ятки представляє собою частину житлової садиби кінця V—IV ст. до н. е. В розкопі виявлений археологічний матеріал характерний для цього періоду: уламки ліпного посуду, глиняні прясла, мініатюрна глиняна пластика, точильний брусок, бронзові наконечники стріл, залізна сокира-тесло, проколки, кам’яна намистина, фрагмент бронзової зооморфної бляшки, уламки імпортного посуду (амфори, сіроглиняний гончарний посуд).

Любичев М. В., Мизгін К. В., Варачова К. Г. (ХНУ имени В. Н. Каразина). Дослідження Германо-Слов’янської археологічної екседиції у польовому сезоні 2014 року

В польовому сезоні 2014 р. роботи Германо-Слов’янської археологічної експедиції були зосереджені у Валківському та Зачепилівському районах Харківської області. Дослідження на археологічному комплексі пізньоримського часу — початку доби Великого переселення народів Війтенки (Валківський район) проводяться вже 11 рік, впродовж яких традиційно вивчаються поселення та могильник. На поселенні, окрім цікавих знахідок у культурному шарі, було досліджено три комплекси: залишки заглибленої споруди, яму виробничого призначення та гончарний горн. Останній — вже четвертий, досліджений експедицією на поселенні. На могильнику цього року вивчено 16 поховань (8 кремацій та 8 інгумацій) та одна яма і сьогодні загальна кількість досліджених поховань на пам’ятці сягнула 206. Поховання містили інвентар у вигляді гончарного посуду, прикрас та предметів побуту. На могильнику біля смт Зачепілівка, який активно руйнується піщаним кар’єром, було досліджено два поховання (обидві інгумації) та яму, та зроблено висновок про перспективність подальших досліджень на пам’ятці. Також співробітниками експедиції було дослідження місце випадкової знахідки поховання черняхівської культури у с. Черкаська Лозова, деякі речі з якого представлені на виставці.

Колода В. В. (Харьковский национальный педагогический университет имени Г. С. Сковороды). Средневековая экспедиция ХНПУ им. Г.С. Сковороды

В сезоне 2014 г. проводились работы, главным образом, в Змиевском районе близ с. Мохнач. На городище были родолжены исследования большого северного двора (569 м. кв.), где выявлены комплексы салтовской археологической культуры (вторая половина VIII — первая половина Х вв. н.э.): 3 жилища, 5 зерновых ям, 3 хозяйственных ямы. На селище Мохнач-П исследовано 455 м. кв. Наибольший интерес вызвало слабо заглубленное жилище салтовской культуры, в котором выявлено 2 «хозяйственных клада». Каждый из них состоял из трёх групп предметов: сельскохозяйственный инвентарь, орудия ремесла и снаряжения всадника. В 3-х км на ЮВ от городища, на правом берегу р. Гнилица обнаружено новое салтовское селище — Мохнач-Т с насыщенным культурным слоем.

Квитковский В. И. (Харьковская гуманитарно-педагогическая академиия). Итоги исследований селища Пятницкое-І в 2014 г.

Исследования 2014 г. были продолжены в раскопе-3, которые стали логическим продолжением наших работ в предыдущие годы. В этом полевом сезоне была раскопана площадь 111 кв. м, на которой были изучены остатки нескольких средневековых комплексов (хозяйственных ям и погребов). Находки этого сезона, в основном, были представлены артефактами салтово-маяцкой культуры (VIII—X вв.). Кроме них, в небольшом количестве, в раскопе попадались древности бронзового века (ІІ тыс. до н.э.) и нового времени.

Кроме работ на селище, были проведены разведки неподалеку от Кочетокского кремационного могильника салтово-маяцкой культуры, расположенного напротив селища. Во время разведок, было найдено несколько разрушенных грабителями кремаций, при осмотре которых удалось обнаружить остатки погребального инвентаря.

Аксёнов В. С. (Харьковский исторический музей). Исследования катакомбного могильника у с. Верхний Салтов

В 2014 г. совместной экспедицией Харьковского исторического музея и Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина было исследовано шесть погребальных комплексов IX в. н. (салтово-маяцкая культура), которые были представлены четырьмя катакомбами (№ 120, 121, 122, 125), одним погребение в простой грунтовой яме (№ 123) и одним погребение в дромосе (№ 124). В захоронениях представлены личные украшения, элементы одежды, предметы хозяйственно-бытового назначения аланского населения салтово-маяцкой культуры.

Аксёнов В. С. (Харьковский исторический музей). Охранные работы на раннесредневековом Нетайловском могильнике

Экспедиция Харьковского исторического музея в ходе охранных работ на раннесредневековом Нетайловском могильнике исследовало четыре ингумационных захоронения в простых грунтовых ямах (№ 526–528). Два погребения № 527 и № 529 принадлежали воинам-всадникам и сопровождались костяком коня (№ 527) и предметами конской сбруи (№ 527, 529). При этом конь и предметы конского снаряжения располагались в специальных нишах-подбоях, сделанных в торцевых стенках могильных ям. В исследованных захоронениях обнаружены керамические сосуды, элементы одежды (фибула, украшения поясных ремней), хозяйственно-бытовой инвентарь. Погребения датируются второй половиной VIII — первой половиной IX вв.

Голубєва І. В.  (ДП ОАСУ «Слобідська археологічна служба). Дослідження поселення часів Золотої Орди «Стромоухово» у 2014 р.

У 2014 р. були здійснені незначні за обсягом, але не за отриманими матеріалами, розкопки на поселенні часів Золотої Орди «Стромоухово». Розкрито господарський комплекс із артефактами відповідних часів, датованих срібним диргемом хана Токтамиша (Крим, 796 р. х.), а саме: уламки керамічного посуду (деякі із клеймами) у т. ч. амфори, бронзові каблучка та інші прикраси, залізні пішня, кільця кольчуги, голки, уламки рибальського гачка та шаблі зі слідами вторинного використання, а також шматки каміння, глиняної обмазки та кістки тварин. На поселенні візуально простежується дорога та планування (за западинами), а тотожність останніх із археологічними комплексами доведена цьогорічними роботами. Достатньо потужний для цих часів культурний шар пам’ятки та насиченість комплексу знахідками підтверджують перспективність її подальшого дослідження.

Голубєва І. В. (ДП ОАСУ «Слобідська археологічна служба). Комплекс речей половецького часу з Теплинського лісу

Пошуковцями поховань Другої світової війни у Теплинському лісі, на пологому схилі правого берега р. Сіверський Донець, знайдено ряд комплексів давніх речей, один з яких передано нам для дослідження. До його складу входять уламки бронзового клепаного казана, залізні наральник, стремена, пряжка, кільце, серп та уламок коси, а також фрагмент кераміки, які ми схильні інтерпретувати як неописану поки у науковій літературі складову поховальної традиції половців. Поховання комплексу речей окремо від небіжчика («на стороні») фіксується у тюркських народів від гунського часу, найяскравішим прикладом якого на нашій території є «схованки» салтівської культури. Фіксація та подальше дослідження подібних комплексів дозволить розширити наші уявлення про пізніх кочовиків — сусідів Київської Русі.

Окатенко В. М (ДП ОАСУ «Слобідська археологічна служба). Археологічні дослідження на території м. Харків та Харківської обл. у 2014р.

Археологічні дослідження цього року у нашому місті проводилися переважно у межах виділеного Департаментом культури і туризму «поселення Харків». У більшості випадків зафіксовані здебільшого матеріали XIX ст. та перевідкладені шари з поодинокими речами XVIII ст. Проте цікаві матеріали були отримані під час розкопок по вул. Клочківська, де зберігся автентичний культурний шар XVII—XVIII ст. (уламок бронзового руків’я казана, неповний профіль керамічної люльки, лускоподібна копійка Петра I, три малоформатних полушки Петра I (одна з них 1722 р.), дєньга та полушка 30-х рр XVIII ст., залізна підкова, фрагменти гончарного посуду, кахлів і скляних виробів).

У Валківському районі відкрито городище скіфської доби, що знаходиться під лісом, йому дана назва «Старовалківське». Складено план, здійснена шурфовка, знайдені вістря стріл та ліпна кераміка, що ставить його в один ряд із іншими синхронними укріпленнями скіфського часу на Сіверському Дінці.

Пресс-релиз (.pdf)

URL

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s