Нагородження лауреатів Премії Канадського інституту українських студій

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

2 червня 2015 р. у Центрі польських та європейських студій Києво-Могилянської академії відбулося нагородження лауреатів Премії Канадського інституту українських студій.

Премія Канадського інституту українських студій була заснована у 2013 р. і присуджується щорічно у номінаціях «Найкраща книга» і «Найкраща стаття» за українознавчі публікації з гуманітаристики та соціальних наук.

Головними критеріями виступає висока наукова якість праці, застосування сучасних методологічних підходів, інноваційне значення для українських студій і науки в цілому. Для отримання премії висуваються праці, написані у будь-якій країні світу, в тому числі дослідження українських феноменів поза межами України/українських етнічних земель.

Преміальний комітет складається з двох частин – з відбіркового комітету в Україні та з журі у Канаді. Головою відбіркового комітету в Україні є д-р Наталя Яковенко. Куратором проекту в Канаді є д-р Богдан Клід. Відбірковий комітет формує список претендентів на премію (“long list”), канадське журі ухвалює остаточне рішення щодо присудження премії. Право номінування претендентів на премію КІУС належить виключно відбірковому комітету.

У перший рік існування премії її лауреатами стали публікації 2012-2013 рр.:

Ukraїnskij__nte_ralnij_nats_onal_zm._Narisi__ntelektualnoї__stor_ї

Олександр Зайцев. Український інтеґральний націоналізм (1920-ті – 1930-ті роки). Нариси інтелектуальної історії. К.: Критика, 2013 (найкраща монографія)

Zaitsev

Олександр Зайцев – доктор історичних наук, доцент кафедри нової і новітньої історії України Українського Католицького Університету (Львів). Наукові інтереси охоплюють політичну історію Західної України міжвоєнної доби та інтелектуальну історію українського націоналізму в європейському контексті.

Монографію львівського історика Олександра Зайцева присвячено одній із найменш досліджених тем новітньої історії України – генезі та розвитку радикальної течії українського націоналізму міжвоєнної доби. Особливістю авторського підходу є використання евристичних можливостей, які дає теорія політичних релігій, останнім часом успішно застосовувана для вивчення інтеґралістських ідейно-політичних рухів, а насамперед – увага не тільки до програмно-теоретичних аспектів націоналістичної ідеології, але й до мітів, символів і ритуалів, що становили не менш важливі складники досліджуваного явища.

kapral-book

Мирон Капраль. Люди корпорації: Львівський шевський цех у XVIIXVIII ст. / Львівське відділення ІУАД ім. М. С. Грушевського НАН України. – Львів, 2012. – 552 с. + 16 іл. – (Львівські історичні праці. Дослідження. – Вип. 5). (найкраща монографія)

Kapral

Мирон Капраль – доктор історичних наук, керівник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України, професор Львівського національного університету ім. І. Франка. Наукові зацікавлення: історіографія та джерелознавство ранньомодерного періоду, демографія та соціотопографія, релігійні та національні громади, історія ремесла, соціальна історія ранньомодерного суспільства, українська історіографія ХХ ст.

У монографії М. Капраля представлено комплексний історичний аналіз правового, соціального, релігійного, економічного життя львівських ремісників ранньомодерного часу. Дослідження складається з двох частин («Корпорація» та «Люди»), у яких почергово вивчається організація львівських шевців із структурно-організаційного погляду (цехове право, релігійні та національні відносини, економічні взаємини) та робиться наголос на внутрішньоцехові процеси (демографія, кар’єрне зростання, соціальні обставини співіснування). Уміщено також три додатки: «Письмові джерела»; «Біограми майстрів шевського цеху Львова за 1665–1732 рр.»; «Навчання учнів у шевському цеху Львова у 1665–1732 рр.».

yaremenko-academia

Максим Яременко. Насолоди освічених в Україні ХVІІІ століття: (про культуру вживання церковною елітою чаю, кави та вина) // Київська Академія. Вип. 10. Київ: Laurus, 2012. С.117-184» (найкраща стаття).

Yaremenko

Максим Яременко – доктор історичних наук, доцент кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія», дослідник історії Києво-Могилянської академії та Київської духовної академії, історії освіти та православної церкви в Україні XVIII ст. У 2015 р. захистив докторську дисертацію на тему «Студенти Києво-Могилянської академії XVIII ст.: характеристика складу та стимули до навчання».

Стаття М.Яременка на основі широкого кола джерел відкриває вікно у світ повсякденного життя церковних еліт XVIII ст. Антропологічний підхід, новаторський для української історіографії, дозволяє ставити ширші проблеми про запозичення іноземних культурних практик у ранньомодерному українському суспільстві, з урахуванням контекстів як економічного розвитку, так і духовного життя суспільства, інтелектуальних уявлень про насолоду та гріх.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Церемонію нагородження провадила голова відбіркового комітету в Україні Наталя Яковенко, а також секретар відбіркового комітету Ірина Склокіна. З оцінкою праць лауреатів виступили знані науковці Оля Гнатюк, Олег Турій, Віталій Михайловський, Юрій Волошин, а також директор та відповідальний редактор видавництва «Критика» Андрій Мокроусов.

Лауреати отримали грошові премії, а також пам’ятний приз inuksuk https://www.youtube.com/watch?v=NKQ97rOwBH0

Чому саме inuksuk?

КІУС розташований у Канаді і в географічному плані є найбільш північною інституцією з українських студій у світі. Вшановуючи символи корінного населення Канади, як-от inuksuk, КІУС будує мости між континентами, країнами, та народами, що мешкають у Канаді.

Inuksuk (у множині – inuksuit) – це один з найдавніших та найважливіших об’єктів, що їх створила людина у Арктиці. Для інуїтів, народу з півночі Канади, ці скульптури з необробленого каменю слугували для комунікації та порятунку: вони вказують напрямок руху для подорожувальників, попереджають про можливу небезпеку, позначають священні місця, допомагають у полюванні та риболовлі, або позначають сховок із їжею. Традиційне значення inuksuk – «хтось був тут» або «Ви на вірному шляху». Ці статуї є вираженням сили, лідерства і мотивації. Вони вказують шлях.

На наших життєвих і професійних шляхах, ми всі потребуємо орієнтирів та провідників. Плекаймо надію, що ми завжди і в кожній ситуації знайдемо наші власні дороговкази, або ж inuksuit.

Щиро вітаємо лауреатів та бажаємо нових успіхів!

Робота преміального комітету КІУС триває і невдовзі будуть відомі лауреати премії, чиї праці вийшли у 2014 р.

 

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s