Вибрані проекти по цифровій гуманітаристиці
«QRator» http://www.qrator.org/ – приклад успішного використання соціальних медіа та краудсорсингу в Digital Humanities. Проект здійснений на базі Музею зоології Гранта та Музею торгових марок (обидва у Великій Британії). Мета проекту – залучити відвідувачів до обговорення та створенню контенту, щоб вони ставали не тільки реципієнтами інформації, але й «кураторами» музеїв. Докладніше про проект.
Хочете дізнатися скільки коштував обід у ресторані в Нью Йорку в середині XIX століття? Цікаво що пропонували ресторани ньюйоркців в 1859 або 1926? Потрібно з’ясувати, коли в меню американських ресторанів з’явилася піца? Бажаєте приготувати страву за рецептом початку ХХ століття? Або цікавитеся можливостями краудсорсингу в області Digital Humanities? Тоді рекомендуємо проект «Що сьогодні в меню» (What’s on the menu?), який представляє одну з найбільших у світі колекцій оцифрованих меню американських ресторанів. Проект реалізується Нью-Йоркською публічною бібліотекою з 2011 р. Докладніше про проект.
Чи може вигаданий світ стати об’єктом аналізу #DigitalHumanities? Просопографічні бази даних і ГІСи, що показують розселення хоббітів і орків? Статевовікова статистика і очікувана тривалість життя гномів і гоблінів? Лінія часу основних історичних подій вигаданому всесвіті більш ніж за дві тисячі років? Проект LOTR (Lord of Rings Project) пропонує інтерактивну карту Середзем’я Джона Толкіна, а так само лінію часу історичних подій та детальну соціально-демографічну статистику персонажів «Хоббіта» і «Володаря Кілець». Докладніше про проект.
Усі ми любимо зібрані нами дані. Проте мало хто, крім нас самих, готовий розбиратися в деталях великих таблиць. Людям нецікаві чисті дані, вони хочуть висновки. Найефективніший спосіб продемонструвати висновки – використовувати візуалізацію. Як оживити цифри за допомогою візуальних методів, щоб вони стали «мовцями»? Проект Гепмайндер (англ. – Gapmider) можна рекомендувати як успішний приклад. Докладніше про проект.
Тисячі старих бібліотечних книг містять унікальні сліди минулого. Читачі робили в них позначки, залишали між сторінок фотографії, листи, квіти, пасма волосся та інші речі. Але як поступати з цими читацькими коментарями при оцифрування документів? Чи потрібно очищати від них оригінальний текст, або включати їх в оцифрований документ? Чи можуть ці об’єкти стати предметом спеціального вивчення #DigitalHumanities? Краудсорсінговий проект Book Traces, здійснюваний Віргінським університетом, націлений на виявлення в бібліотечних фондах унікальних екземплярів книг XIX – початку XX століть, що містять маргіналії – позначки, написи, малюнки або вкладені об’єкти. Докладніше про проект.
Чи існують якісь унікальні характеристики, якими володіють видатні лідери ділового світу? Яким було соціальне походження самих заповзятливих і успішних людей Америки у ХХ столітті? Чи став би засновник компанії Wal-Mart Stores Сем Уолтон настільки ж успішним, якби він керував сьогодні іншою компанією? На ці та інші питання, що стосуються історії бізнесу новітнього часу, можна пошукати відповіді в базі даних «American Business Leaders of the Twentieth Century», опублікованій Гарвардською бізнес-школою у відкритому доступі в рамках програми «Leadership Initiative». Докладніше про проект.
Європейська міграційна криза 2015 р. винесла тему міграцій та історій про мігрантів на головні сторінки новинних сайтів. Проект «Перші дні» (англ. – The First Days Project), який публікує розповіді про перші дні іммігрантів у США є цікавим прикладом дослідження та презентації історій про мігрантів. У 2015 р. проект став переможцем престижного конкурсу інноваційних проектів в області цифрової історії імені Роя Розенцвейга. Докладніше про проект.
«Багатьма руками роботу робити легше і веселіше», – написав у 1793 р. англійський філософ і соціальний реформатор Єремія Бентам (1748–1832). Через трохи більше ніж двісті років, в Університетському коледжі Лондона цей принцип був доведений на практиці при реалізації проекту «Транскрибування Бентама» (англ. Transcribe Bentham), націленого на розпізнавання рукописів Бентама за допомогою волонтерів. Докладніше про проект.
Хоча художник Вінсент Ван Гог стверджував, що «… говорити за нас повинні наші полотна. Ми створили їх, і вони існують, і це найголовніше », крім полотен він залишив після себе багату епістолярну спадщину. Проект «Листи Ван Гога» являє собою найповнішу колекцію листування художника, забезпечену докладними анотаціями та ілюстраціями, факсиміле документів, англійським перекладом, і викладену у відкритий доступ. Докладніше про проект.
27 лютого 1787 р. в Лондоні була страчена Софія Прінгл, колишня дочка підмайстра і слуга американки міс Медоус. Страті передувала справжня любовно-кримінальна драма, що штовхнула Софію Прінгл на підробку документів і фінансове шахрайство, щоб добути засоби для підтримки її коханця, який втратив працездатність. Цю та безліч подібних історій з життя простих лондонців кінця XVII-XVIII ст. можна знайти на сайті проекту «Життя лондонців у 1690-1800 рр.» (англ. London Lives 1690 to 1800). Докладніше про проект.
У підготовці проекту «Австралійський Біографічний Довідник» http://adb.anu.edu.au/, який відкрив вільний доступ до більш ніж 12,5 тис. біографій «важливих і типових» жителів Австралії, узяло участь більше 4,5 тис. авторів. На сьогоднішній день «Австралійський Біографічний Довідник» – найпопулярніший у світі інформаційний ресурс для вивчення австралійської історії. Сайт має понад 70 мільйонів унікальних відвідувачів на рік. Серед цих відвідувачів – дослідники, студенти, і всі, хто цікавиться історією своєї родини, а також історією австралійського суспільства в цілому. Довідник містить інформацію про австралійців з усіх верств суспільства – від прем’єр-міністрів, губернаторів, генералів, єпископів, художників, акторів, письменників, інженерів і вчителів до повій, злодіїв і вбивць. Задум такого широкого охоплення – дати якомога репрезентативну картину австралійського суспільства за всю його історію. Докладніше про проект.
Програма імені Ковальських 