ЗМІСТ
Марта Богачевська-Хомяк. Quem di oderunt, paedagogum fecerunt………………………………………..5
Urbi et orbi
Якуб Нєдзьвєздь. Значення шкільної риторики в Україні в першій половині XVIII ст. ……………………….13
Сергій Сєряков. Єзуїтське шкільництво як чинник національно-культурного розвитку в польській історіографії ХІХ – ХХ ст. …………………………………..23
Наталя Оболончик. “Волинські Афіни”: спроба відродження традицій у міжвоєнний період (20 – 30-ті роки ХХ ст.)………………………………………………………..45
Тетяна Литвинова. Освітні традиції дворянства Лівобережної України в другій половині XVIII – на початку ХІХ ст. …………………………………………………52
Людмила Посохова. Історія Харківського колегіуму в контексті становлення системи вищої освіти в Російській імперії……………………………………………64
Андрєй Андрєєв. “Національна модель” університетської освіти: проблеми виникнення та розвитку в Західній Європі та Російській імперії………………………………..75
Павел Буковєц. Імператорський Віленський університет і литуаністичний рух……………………108
Володимир Кравченко. Університет для України……………………………..120
Єлєна Вішлєнкова. Корпоративність і етнічна ідентичність Казанського імператорського університету……………………………………………………….167
Сергій Біленький. Заснування Київського університету: спадковість, переривчастість, імперська сваволя………………………………………..188
Дарюс Сталюнас. Національна політика Російської імперії в Північно-Західному краї та питання про вищий навчальний заклад після польського повстання 1863 – 1864 років………………………………….214
Сергій Посохов. Наближення університетської реформи Харківський університет і громадська думка в середині ХІХ ст. ………………………………………………228
Johannes Remy. National Aspect of Student Movements in St. Vladimir’s University of Kiev 1855 – 1863……….248
Ad fontes!
Михайло Станчев. Нові документальні свідчення про походження Василя Каразіна………………………274
Recensio
Костянтин Кислюк. [Ідея університету: Антологія / Упоряд.: М. Зубрицька, Н. Бабалик, З. Рибчинська; Відп. ред. М. Зубрицька. – Львів: Літопис, 2002. – 304 с.]…………………………………………..288
Vivat academia!
Наші ювіляри………………………………………………………………………..293
Informationes
Валерій Пікалов. Університети в публіцистиці та історіографії (VIII Астаховські читання, 25 – 26 червня 2004 року, Харків)………………………………………294
Ірина Журавльова. Університетська бібліотека в сучасному світі………………………………………………..296
Відомості про авторів……………………………………………………………………..301
Відомості про авторів
Андрєй Андрєєв – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії Росії ХІХ – початку ХХ ст. Московського державного університету ім. Михайла Ломоносова.
Сергій Біленький – кандидат історичних наук, науковий працівник Торонтського університету.
Марта Богачевська-Хомяк – історик, директор Програм наукових обмінів ім. Фулбрайта в Україні.
Павел Буковєц – доктор гуманітарних наук, викладач кафедри літературної культури порубіжжя Краківського (Ягеллонського) університету.
Єлєна Вішлєнкова – доктор історичних наук, професор Казанського державного університету (Росія).
Ірина Журавльова – заступник директора з наукової роботи Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету ім. Василя Каразіна.
Костянтин Кислюк – кандидат філософських наук, доцент Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія”.
Володимир Кравченко – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри українознавства Харківського національного університету ім. Василя Каразіна.
Тетяна Литвинова – кандидат історичних наук, доцент Дніпропетровського державного університету.
Якуб Нєдзьвєдзь – доктор гуманітарних наук, викладач кафедри старопольської літерутари та літератури епохи Просвітництва Ягеллонського університету (Краків).
Наталя Оболончик – науковий працівник Кременецького музею.
Валерій Пікалов – доцент кафедри історіографії, джерелознавства та археології Харківського національного університету ім. Василя Каразіна.
Сергій Посохов – кандидат історичних наук, професор, декан історичного факультету, завідувач кафедри історіографії, джерелознавства та археології Харківського національного університету ім. Василя Каразіна.
Людмила Посохова – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Харківського національного університету ім. Василя Каразіна.
Сергій Сєряков – кандидат історичних наук, доцент кафедри історичних дисциплін Харківського національного педагогічного університету ім. Григорія Сковороди.
Дарюс Сталюнас – доктор історичних наук, заступник директора Інституту історії Литовської Академії наук.
Михайло Станчев – доктор історичних наук, голова Міжреспубліканської наукової асоціації болгаристів.
Johannes Remy – доктор філософії, науковий працівник Інституту регіональних і культурологічних досліджень Гельсінського університету.
Програма імені Ковальських 
